| Про виконавче провадження |
|
|
| 29.09.10 20:43 | ||||||
|
Звертаємо вашу увагу на те, що остання редакція ЗУ "Про виконавче провадження" вступила в силу 08.03.2011р. Стаття не редагувалася! Ознайомитися зі змінами в законі "Про виконавче провадження". Завантажити Закон України "Про виконавче провадження".(Нова редакція від 08.03.2011р.) Скачать Закон України "Про виконавче провадження" (Стара редакція) Найчастіщі запитання стосовно виконавчого провадження:
Відкриття виконавчого провадження
Згідно ст. 18 Глави 3 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа: 1) за заявою стягувача або його представника; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянини або держави в суді; 3) ін. випадках. Прийняття виконавчого документа до виконання
Згідно ст. 24 гл. 3 ЗУ "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконаннявиконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення -п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконаннярішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадження мвиконавчих дій, передбачених цим Законом. Виконавчий документ, виданий на підставі рішення, яким надана відстрочка виконання, приймається державним виконавцем до виконання після закінчення терміну відстрочки в межах строку, встановленого для пред'явлення цього виконавчого документа. У разі відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, з абезпечення позовних вимог строк для добровільного виконання не встановлюється. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ. За заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення, державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження. Одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника в порядку, визначеному цим Законом. Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами начальнику відповідного органу державно ївиконавчої служби або до відповідного суду у 10-денний строк.
Строки здійснення виконавчого провадження
Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строки здійснення виконавчого провадження не поширюються на час відкладення Якщо рішення підлягає негайному виконанню, державний виконавець відкриває виконавче провадження не пізніше наступного дня після одержання документів, зазначених у статті 18 цього Закону, і у порядку, встановленому цим Законом, проводить відповідні виконавчі дії. За виконавчим документом про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, забезпечення позовних вимог державний виконавець розпочинає вчиняти виконавчі дії не пізніше ніж у 5-денний строк з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Сторони виконавчого провадження
Відповідно до ст. 11 гл. 3 цього ж закону сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, яка зобов'язана за рішенням вчинити певні дії (передати майно, виконати інші обов'язки, передбачені рішенням) або утриматися від їх вчинення. У виконавчих провадженнях про стягнення сум у доход Державного бюджету України стягувачем є орган, за позовом якого судом винесено відповідне рішення, або орган, який відповідно до закону прийняв таке рішення. У виконавчих провадженнях про стягнення у доход Державного бюджету України судового збору (державного мита) стягувачем є орган державної податкової служби. У виконавчому провадженні можуть брати участь кілька стягувачів або боржників. Кожен з них щодо іншої сторони має право брати участь у виконавчому провадженні самостійно або може доручити участь у виконавчому провадженні одному із співучасників.
Обставини, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження
Виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадках: 13) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення; Право державного виконавця зупинити виконавче провадження
Виконавче провадження може бути зупинено у разі: 3) перебування боржника у тривалому службовому відрядженні; 9) надання сторонам строку для запрошення перекладача.
Порядок і строки зупинення виконавчого провадження
Державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених у статтях 34 і 35 цього Закону, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею Більш детально у ЗУ "Про виконаче провадження"
Со всеми вопросами касающихся Исполнительного производства обращайтесь в раздел Доступная юридическая консультация или на Форум Последний материал:
Предыдущие статьи:
3.26 Copyright (C) 2008 Compojoom.com / Copyright (C) 2007 Alain Georgette / Copyright (C) 2006 Frantisek Hliva. All rights reserved." |



Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) — це сукупність дій органів і посадових осіб,спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.